Відкритий урок

Все наше життя -це чекання найгіршого і надія на краще... Єдине,що від нас іще залежить,-
Принайми вік прожити як належить.
Так поезія Ліни Костенко єднає світ,є для нас вогненною піснею,віщим словом,найсокровеннішою надією на спасіння України.
Справді,навколо нас бурхливою річкою вирує життя,в якому всупереч долі наповнюється світлом любові душа Ліни Василівни.
"Душа летить в дитинство,як у вирій,бо їй на світі тепло там",-такі слова прозвучали на відкритому уроці з української літератури, проведеному І.В.Струк у 7 класі ,на тему:"Ліна Костенко."Дощ полив".
Учні мали можливість зустрітися і поспілкуватися з відомою поетесою,прогулятися з різнокольоровими парасольками під теплим літнім дощем,виконати багато цікавих завдань,використовуючи різні методи і форми роботи.
Цей урок переніс усіх у світ безтурботного дитинства,де не було згадки про війну,тривоги.