ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор закладу
________М.І.Возняк
до наказу 02-о/57 від 14.06.2022
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ОНЗ «Більченський НВК» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області
1. Загальні положення
1.1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти (далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю закладу. Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти. 1.2. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено на підставі Закону України «Про освіту» і передбачає здійснення таких процедур і заходів:
1. Визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти.
2. Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.
3. Щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників школи та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному сайті закладу.
4. Забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
5. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
6. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.
7. Забезпечення публічності інформації про освітні програми.
8. Забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників школи і здобувачів освіти.
9. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти.
1.3. Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.
Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:
- наявність необхідних ресурсів ( кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;
- контроль освітньої діяльності у школі.
1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.
2. Принципи та процедури забезпечення якості освітньої діяльності
2.1. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:
- урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти;
- компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;
- практичної спрямованості освітнього процесу;
- сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в школі;
- активної участі усіх працівників школи у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.
2.2. Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.
3. Механізм розробки, затвердження моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм
3.1. Освітня програма розробляється адміністрацією школи з метою надання якісних освітніх послуг, потреб учасників освітнього процесу та можливостей школи, погоджується педагогічною радою, профспілковим комітетом та затверджується начальником відділу освіти .
3.2. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.
Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах школи.
3.3. На підставі Міністерських програм школа розробляє навчальний план. Освітню програму розвитку школи та робочі навчальні плани на поточний навчальний рік затверджуються начальником відділу освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.
Напрямки внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності:
- освітнє середовище:
- забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
- формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;
- система оцінювання здобувачів освіти: наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
2) система оцінювання здобувачів освіти;
3) педагогічна діяльність педагогічних працівниківзакладу освіти:
- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
- налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;
- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
4) управлінські процеси:
- наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
-організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
- формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.
4. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-3 класів НУШ здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених наказами МОН України:
- від 20 серпня 2018 року № 924 «Пpo затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»;
- від 27.08.2019 року № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»;
4.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи
Керуючись наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу Нової української школи» оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб'єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.
Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентостей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати, визначені в освітній програмі.
Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учнів, фіксується учителем у свідоцтві досягнень.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу» навчальні досягнення учнів других класів НУШ підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванні. Оцінювання результатів навчання учнів у других класах здійснюється вербально.
Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учня, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.
Результатом оцінювання учнів може бути педагогічне спостереження, яке вчитель фіксує у зошиті спостережень у довільній формі (зошит є особистим документом вчителя і не підлягає перевірці з боку адміністрації) або може бути заповнена індивідуальна картка навчального поступу учня.
Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення про успіхи і досягнення. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також результати творчої та проектної діяльності учнів.
Підсумкове завершальне оцінювання передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, яке визначається на основі спостережень.
Облік результатів оцінювання фіксується учителем у свідоцтві досягнень за показниками до кожного предмета.
Виконуючи наказ Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання третіх і четвертих класів Нової української школи» для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання. Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учні з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.
Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів.
Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В). Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів за вищезазначеними рівнями наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій.
Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр. У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання.
5. Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класу здійснюється відповідно «Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», затверджених наказами МОН України від 19.08.2016 року №1009, за 12-бальною шкалою з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», Природознавство»; вербально з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».
5.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класу
При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів.
Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
- якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
- сформованість ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
- досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
У початковій школі застосовують поточний і підсумковий види контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.
Підсумкове оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство» здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.
Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
6. Оцінювання здобувачів загальної освіти 5-11 класів
6.1. Школа регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.
6.2. Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів:
- Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти
- Положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки.
6.3. Система оцінювання включає поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої освіти.
6.4. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.
6.5. Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.
6.6. Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи в районі та області.
6.7. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація:
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційноціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні; підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь; індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання; систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями. Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектнодослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях. Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України № 1369 від 07.12.2018 року, зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН України № 221 від 18.02.2019) атестацію проходять особи, які завершують здобуття початкової (у 4 класі), базової середньої (у 9 класі) та повної загальної середньої освіти (в 11 класі). Атестація може проводитися в закладі освіти або у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Перелік навчальних предметів, з яких проводиться атестація, а також форма проведення атестації з них щороку встановлюються Міністерством освіти і науки України. Атестація в закладі освіти проводиться в письмовій формі. Строки атестації в закладі освіти щороку затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року.
6.8. Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради закладу.
6.9. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється відповідно до:
- постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»,
- постанови КМУ від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»,
- постанови КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
- наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»,
- наказу МОН України від 21.08.2013 року № 1222.
7. Для недопущення перевантаження учнів 1-11 класів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо), при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
8. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з факультативів, індивідуальних занять та консультацій не здійснювати, відповідні бали до класного журналу не записувати.
9. Оцінювання дітей, які здобувають інклюзивну форму освіти
Керуючись постановою Кабінету міністрів України від 15.08.2011 року №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами від 09.08.2017 №588) оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеними навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою.
10. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів 1-11 класів.
Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
2. Спілкування іноземними мовами.
3. Математична грамотність.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях.
5. Інформаційно-цифрова компетентність.
6. Уміння навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності.
8. Підприємливість.
9. Загальнокультурна грамотність.
10. Екологічна грамотність і здорове життя.
11. Заходи, спрямовані на вдосконалення фахової майстерності педагогічних працівників
11.1. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей вчителів.
11.2 Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 та рішення педагогічної ради школи
11.3. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами: курси, семінари, семінари – практикуми, тренінги, конференції, вебінари, «круглі столи» - за вибором педагогічних працівників.
11.4. Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічних працівників у школі передбачено:
- залучення всіх педпрацівників школи до участі в шкільних педагогічних об’єднаннях(педраді, методичних об’єднаннях, динамічних та творчих групах вчителів);
- сприяння педпрацівникам школи в їх участі в роботі педагогічних об’єднань району, області;
- своєчасне проведення атестації педагогічних працівників;
- організація наставництва медпрацівників.
- проходження сертифікації
12. Моніторинг якості освітньої діяльності педагогічних працівників
12.1. Оцінювання освітньої діяльності педагогічних працівників здійснюється в процесі атестації та забезпечує об’єктивний аналіз її якості та активізації професійної діяльності.
12.2. Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов’язків та індивідуальної участі в освітньому процесі.
12.3. Оцінювання освітньої діяльності педпрацівників включає кваліфікаційні показники їх навчальної, виховної, організаційної та науково-методичної діяльності.
13. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти
13.1. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
13.2 Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін; - забезпечувати відкрите керівництво;
- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
- рівнем його компетентності;
- обраною концепцією власної діяльності;
- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
13.3.Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.
Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація.
Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
- забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
- визначення відповідності займаній посаді;
- стимулювання їх професійного та посадового зростання.
13.4. Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:
І. Підготовчого.
ІІ. Основного.
ІІІ. Підсумково-корекційного.
ІV. Регулятивно-корекційного.
На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:
· матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
· відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
· результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
· робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;
Аналізуються статистичні дані:
· результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
· охоплення учнів гарячим харчуванням;
· випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;
· плинність керівних та педагогічних кадрів;
· наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.
Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.
Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.
Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.
Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.
Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.
До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.
Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.
Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.
Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
- проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
- індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
- надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
- оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.
Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.
Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.
Корекційний – має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.
Регулятивно-корекційний етап – передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.
Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.
Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти: - цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку.
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор, заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні асоціації, педагогічна рада закладу освіти.
З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:
- виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методоб’єднання);
- проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
- розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.
Критерії ефективності управлінської діяльності закладу щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
14. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
14.1. Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та створення комфортних умов для здобувачів загальної середньої освіти в закладі відповідає основним санітарно-технічним вимогам.
14.2. Узакладі є адміністративні кабінети, навчальні кабінети, комп’ютерний клас, бібліотека, спортивна та актова зали, харчоблок. Будинки та споруди відповідають санітарно- гігієнічним нормам. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані.
14.3.Навчальні кабінети – це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.
14.4. Матеріально-технічна база відповідає вимогам щодо реалізації освітнього процесу.
14.5. У закладі створено умови для доступу до Інтернету.
14.6. Освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях
134.7. Адміністрація закладу створює умови для соціальної адаптації учнів, комплекс заходів з адаптації учнів 1, 5, 10 класів.
14.8. Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники, вихователі допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації.
14.9. Органи учнівського самоврядування, шкільні педагогічні об’єднання виходять із пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності закладу.
15. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом
15.1. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.
15.2 .Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:
- шкільний сайт
- електронна система звітності;
- електронна база даних учнів школи;
- електронна база даних педагогічних працівників;
- електронні книги наказів, протоколів педрад.
Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків.
16. Забезпечення публічності інформації про діяльність школи
16. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:
-Статут закладу освіти ;
- Ліцензія на впровадження освітньої діяльності.
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; - мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад;
- матеріально – технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу;
- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.
17. Забезпечення академічної доброчесності
17.1. Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти.
Особи, які навчаються у школі, зі свого боку зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання.
17.2. Адміністрація школи визначає основні принципи та механізми забезпечення академічної доброчесності відповідно до шкільного «Положення про академічну доброчесність», затведженого на педагогічній раді закладу 31 серпня 2020 року №1.
18. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Дизайн школи в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Наявність необхідного розміру і простору:
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:
1.Затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі.
2.Внутрішні туалети на першому поверсі.
3.Роздягальні на першому поверсі.
4.Шкільна їдальня на першому поверсі.
5.Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.
19. Забезпечення якості загальної середньої освіти
Для дієвості внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі діяльність структурних підрозділів спрямовано на:
19.1. Удосконалення наявної системи роботи структурних підрозділів шляхом відстеження динаміки процесів у часі та в розрізі навчальних програм.
19.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.
19.3. Реалізацію системи постійного моніторингу в школі.
19.4. Забезпечення подальшої практики публічної звітності школи про діяльність.
19.5. Створення загальношкільної інформаційної системи моніторингу якості, яка б забезпечувала інтеграцію баз даних структурних підрозділів, характеризуючи:
- досягнення учнів;
- результати працевлаштування випускників школи;
- якісний склад та ефективність роботи вчителів;
- наявні навчальні та матеріальні ресурси.
20. Прикінцеві положення
Положення погоджується педагогічною радою закладу і вводиться в дію наказом директора школи.